Хатинка Eierhütte
У мальовничому місці з широким краєвидом на долину Flottbek сьогодні знову стоїть невелика дерев’яна хатинка між лукою та лісом. Овальні вікна дали їй народну назву «Eierhütte» («Яєчна хатинка»).
«Хатинки й сидіння, складені з гілок дерев, що їх затінюють, і моху, який росте в цій тіні (...), здавалося, лише й пасували до того типу, який англійці називають ornamented farm». (Caspar Voght, 1824). Хатинки з кори та моху (англ. roothouses) поєднують численні мотиви античності, Просвітництва та «сентименталізму».
На фронтоні римським капітальним письмом розміщено присвяту: AMICIS ET QVIETI (Присвячено спокою та друзям). Напис був пов’язаний із культом дружби тієї епохи, роздумами про щирість і близькість між друзями. Конкретно він був присвячений друзям Caspar Voght по всій Європі, серед яких були видатні філософи, природознавці та політики, зокрема Goethe. Він також був присвячений колу друзів Voght у Flottbek, передусім Madgalena Pauli, уродженій Poel, його великому коханню, для якої Voght створив деякі зі своїх найпрекрасніших паркових сцен.
«Просвітництво» відвернулося від легковажного, розпусного рококо й шукало в первісному непідробне та правдиве. Воно досліджувало походження мови, суспільства, почуттів і явищ природи. Архітектори класицизму, як і Vitruv в античності, розмірковували про витоки будівельного мистецтва: від печери до римського склепіння, від дерев’яної хатини до храму греків. У нових ландшафтних парках архітектори повчально відтворювали і те, і те: з одного боку, «primitive huts», а з іншого — зменшені куполи Пантеону та храми з колонами. Voght також наказав звести на березі Ельби руїноподібний храм, який до наших днів не зберігся.
Невелика «Eierhütte» у Jenischpark також уособлювала світогляд близько 1800 року. Після знесення у Другій світовій війні її відбудували 1995 року за кошти пожертв. Сьогодні хатинку вкриває трав’яний дах замість пожежонебезпечної соломи. У вересні 2021 року після успішної реставрації ми відсвяткували повторне відкриття «Eierhütte».
Субота
Сьогодні